Історична довідка Недригайлівського районного суду

Історична довідка до фонду
Недригайлівський районний суд Сумської області
за 1943-2010 роки

Відповідно до Конституції СРСР та Верховної Ради СРСР, Конституції УРСР та Верховної Ради УРСР до сфери діяльності народного суду входить відправлення правосуддя по кримінальних, цивільних та адміністративних справах.
За описаний період в історії фондоутворювача Недригайлівського районного суду Сумської області відбулися зміни.
Датою заснування суду можна вважати 1943 рік (згідно з архівними даними рішень, які збереглися на сьогоднішній день). Цю дату можна вважати початком роботи Народного суду Недригайлівського району Сумської області. Недригайлівський суд неодноразово змінював свою назву.
У повоєнні роки важливим інститутом здійснення правосуддя були військові трибунали, які засуджували до досить суворих мір покарань за злочини проти тодішньої влади (наприклад, за участь чи співпрацю з українським підпіллям).
Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про утворення Сумської області в складі УРСР»10 січня 1939 року була утворена Сумська область з центром в м. Суми. З січня 1939 року, одночасно з утворенням Сумської області, почало діяти Управління народного комісаріату юстиції УРСР по Сумській області.
Після закінчення Великої Вітчизняної війни у надзвичайно складних умовах відбудови народного господарства Української Радянської Соціалістичної Республіки з 1945р. по 1954р. територія УРСР була поділена на 25 областей, однією з яких була Сумська область. До складу Сумської області входив Недригайлівський район, на території якого діяв Народний суд Недригайлівського району.
У суді працювали: один народний суддя, судовий виконавець, секретар суду, секретар судового засідання, прибиральниця-кур’єр, конюх.
З 1945 року по 1946 рік народний суд Недригайлівського району підпорядковувався Управлінню народного комісаріату юстиції по Сумській області.
У 1946 році Управління народного комісаріату юстиції УРСР по Сумській області було перейменовано в Управління Міністерства юстиції (УМЮ) УРСР при виконкомі Сумської обласної ради депутатів трудящих. До його функцій входило керівництво народними судами, забезпечення їх кваліфікованими кадрами, вивчення та узагальнення судової практики. Структура та штатна чисельність апарату суду затверджувалось начальником відділу юстиції облвиконкому.
З 1947 року народний суд Недригайлівського району став підпорядковуватися Управлінню Міністерства юстиції по Сумській області.
За радянського ладу (окрім періодів, коли вироки виносили не суди і судді, а надзвичайні комісії та особливі наради при Міністерстві внутрішніх справ тощо) запроваджувався принцип виборності суддів «трудящими із трудящих», який постійно пристосовувався до змін в організації радянської судової системи.
Професійна підготовка кандидатів у судді довгий час залишалась поза увагою. У першу чергу враховувалися моральні якості та ідеологічні чинники. При призначенні на посаду судді вирішальну роль відігравала належність до Комуністичної партії.
30 січня 1949 р. уперше відповідно до Конституції УРСР (ст. 108) і Закону РСР про судоустрій 1938 р. відбувалися вибори народних судів громадянами району на основі загального, прямого та рівного права при таємному голосуванні. Порядок виборів детально визначався у Положенні про вибори народних судів від 10 жовтня 1948 р. Народні судді та народні засідателі обиралися на три роки. Для кандидатів установлювався віковий ценз — 23 роки.
На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 30 серпня 1956 року «Про розширення прав обласних судів і ліквідації управлінь Міністерства юстиції УРСР при обласних Радах депутатів трудящих» управління Міністерства юстиції по Сумській області ліквідовано і функції судового управління народними судами були передані обласному суду. Мін'юст УРСР, а також інших республік отримав статус союзно-республіканського міністерства. На обласні суди покладалися не властиві для судових органів функції керівництва нотаріальними конторами, виконанням судових рішень і вироків у частині майнових стягнень, контролю за усією діяльністю народних судів, проведення в них ревізій. Народні суди отримали право призначати судових виконавців.
Народний суд Недригайлівського району Сумської області розглядав кримінальні та цивільні справи. Робота була спрямована на боротьбу зі злочинністю, відшкодування збитків, заподіяних розкраданнями, на захист трудових, майнових та житлових прав громадян, охоронюваних законом інтересів державних та громадських організацій.
Завдання правосуддя та нові засади реформування судової системи визначили прийняті наприкінці 1958р. Основи законодавства про судоустрій Союзу РСР, союзних і автономних республік, а також Закон «Про судоустрій УРСР» від 30 червня 1960 р. Зміни торкалися передусім організації та діяльності низової ланки судової системи. Замість дільничної системи народних судів встановлювалися єдині народні суди району чи міста, які тепер обиралися не на три, а на п'ять років. Народні засідателі обиралися на два роки зборами трудових колективів. Судові справи між суддями розподілялися за територіальним принципом, тобто за кожним суддею закріплювалася певна територія району (міста). Народні суди мали звітувати про свою діяльність перед відповідними Радами, а народні судді — перед виборцями.
Підвищити роль громадськості у здійсненні правосуддя давали змогу керовані судами самодіяльні органи — Ради народних засідателів. Відновили діяльність товариські суди, що виникли в 20-х роках для боротьби з порушниками дисципліни праці. Згідно з Положенням про товариські суди Української РСР від 15 серпня 1961 р. їх підсудності підлягали справи про антигромадські вчинки й злочини, за скоєння яких не передбачалося кримінальне покарання. Товариські суди застосовували переважно заходи громадського впливу, а в разі необхідності могли порушувати клопотання перед народними судами про застосування кримінального покарання. Справи розглядалися колегіально — трьома членами товариського суду.
Проте, спроба децентралізувати управління судовою системою виявилася невдалою, і в 1962 р. відновився попередній порядок загального керівництва судами з боку Мін'юсту та його органів.
Народний суд Недригайлівського району діяв до його ліквідації 28 лютого 1963 року, коли відбулася реорганізація народних судів. Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року «Про укрупнення сільських районів Української РСР» на території Сумської області залишилось 10 районів, інші ввійшли до їх складу:
Охтирський, Середино-Будський, Сумський, Лебединський, Буринський, Роменський, Білопільський, Глухівський, Кролевецький, Конотопський.
Вільшанська, Деркачівська, Зеленківська, Козелянська сільські ради відійшли до Лебединського району. Десять інших сільських рад та Недригайлівська селищна рада стали підпорядковуватися Роменському району, суд почав носити назву – народний суд Роменського району Сумської області.
Народний суд Роменського району Сумської області розглядав кримінальні й цивільні справи міського населення. Робота також була спрямована на боротьбу зі злочинністю, відшкодування збитків, заподіяних розкраданнями, на захист трудових, майнових та житлових прав громадян, охоронюваних законом інтересів державних та громадських організацій.
Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін в адміністративному районуванні УРСР» від 4 січня 1965 року по Сумській області було відновлено райони: Краснопільський, Липоводолинський, Недригайлівський, Путивльський, Тростянецький, Шосткинський, всього нараховувалось 16 районів.
У зв’язку з відновленням Недригайлівського району в січні 1965 року припинив свою діяльність народний суд Роменського району Сумської області, а з 01 лютого 1965 року відновив свою діяльність народний суд Недригайлівського району Сумської області. Штат суду складався з народного судді, судового виконавця, секретаря суду, секретаря судового засідання, кур’єр-прибиральниці, конюха. Судді обирались і призначались наказом голови Сумського обласного суду.
Указом Президії Ради УРСР від 6 жовтня 1970 року було створено Міністерство Юстиції УРСР та відділи юстиції облвиконкому. У зв’язку з створенням відділів юстиції структура і функції обласного суду змінились. 30 грудня 1970 року обласним судом були передані відділу юстиції функції управління і організації народними судами.
Згідно з Законом СРСР від 30.11.1979 року «Про Верховний суд СРСР» народні суди являлися низовим та основним ланцюгом радянської судової системи, так як саме вони розглядали як суд першої інстанції більшість цивільних та кримінальних справ. Крім того, народні суди вели виховну та роз’яснювальну роботу серед населення. При народних судах працювали судові виконавці, які виконували рішення суду та вироки.
У своїй діяльності суд з 1974 по 1988 рік підпорядковувався відділу юстиції виконкому Сумської обласної Ради депутатів трудящих (з жовтня 1977 р. – Сумської обласної Ради народних депутатів).
Рішенням виконкому Недригайлівської селищної ради депутатів трудящих №21 від 9 листопада 1971 року було виділено земельну ділянку для будівництва нового Будинку правосуддя. На зміну старій дерев’яній будівлі суду по вулиці Шевченка 4 у 1975 році збудовано нову двоповерхову будівлю, яка більше відповідає потребам суду.
Порядок обрання (призначення) суддів неодноразово змінювався. Законом УРСР „Про судоустрій УРСР” в ред. 05.06.1981р. було збережено раніше існуючий порядок обрання суддів та передбачалось, що районний (міський) народний суд утворювався в районі, місті (крім міст районного підпорядкування), районі в місті. Народні судді районних (міських) народних судів обиралися громадянами району, міста, району в місті на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні строком на п'ять років. Проте був змінений порядок обрання голови відповідного суду. Згідно ст. 23 Закону України „Про судоустрій УРСР” було передбачено, що при обранні двох чи більше народних суддів районна, міська, районна в місті Рада народних депутатів затверджує на сесії голову відповідного районного (міського) народного суду з числа обраних народних суддів. Подання в цьому питанні вноситься начальником відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів.
Згідно з Законом УРСР «Про судоустрій Української РСР» від 05.06.1981 року організаційне керівництво щодо районних (міських) народних судів здійснювалось відділами юстиції виконавчого комітету обласної ради народних депутатів. На підставі цього була змінена назва суду на Недригайлівський районний народний суд Сумської області.
Відповідно до Постанови ЦК Компартії України та Ради Міністрів УРСР від 13 вересня 1988 року № 272 «Про схему управління народним господарством Сумської області» та рішення Сумської обласної Ради народних депутатів від 09 листопада 1988 року «Про об’єднання відділів юстиції та ЗАГС облвиконкому в управління юстиції облвиконкому» відділ юстиції та ЗАГС облвиконкому були об’єднані в управління юстиції облвиконкому. / Ф. Р-3882, оп. 1, с. 344, а. 48/.
Після набуття Україною суверенітету у грудні 1991 року в країні в органах влади всіх рівнів відбувається реформування. Здійснюється удосконалення судової системи, діяльності судів.
Згідно Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української PCP «Про судоустрій Української PCP», Кримінально-процесуального та Цивільного процесуального кодексів Української PCP» від 17 червня 1992 року № 2464-12 судовий процес проводиться суддею одноособово за участю прокурора, адвокатів, секретаря. Народні засідателі участі в судовому процесі не приймають. Це знайшло відображення у назвах судів.
Відповідно до Закону України «Про представника Президента України» та Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію цього Закону від 05.03.92 року № 2167-ХІІ, Указу Президента України «Про положення про місцеву державну адміністрацію» від 14.04.92 року № 252 та розпорядження представника Президента України в Сумській області від 24.04.92 р. № 12 «Про припинення діяльності облвиконкому та створення Сумської обласної державної адміністрації» виконавчий комітет Сумської обласної Ради народних депутатів ліквідовано, а на його базі створено Сумську обласну державну адміністрацію. /Ф.Р-3882, оп. 3, с. 413, а. 10 /.
Згідно з розпорядженням представника Президента України в Сумській області «Про структуру обласної державної адміністрації» від 18.05.92 р. № 44 на підставі «Положення про місцеву державну адміністрацію» до складу обласної державної адміністрації за принципом подвійного підпорядкування включено управління юстиції. / Ф. Р-3882, оп. 3, с. 413, а. 11/.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону УРСР «Про судоустрій Української РСР» від 24 лютого 1994 року № 4017 – ХІІ, опублікованого у Відомостях Верховної Ради України від 28.06.1994 року. ст. 204, назву «народні суди» була змінено на назву «районні, місцеві суди» внаслідок чого змінилась і назва «Недригайлівський районний народний суд Сумської області» на «Недригайлівський районний суд Сумської області».
Відповідно до Указу Президента України від 18.05.94 р. № 236/94 «Про управління юстиції Міністерства юстиції України» та розпорядження представника Президента України від 30.05.94 р. № 172 з пункту 2 розпорядження представника Президента України «Про структуру обласної державної адміністрації» від 18.05.92 р. № 44 було виключено управління юстиції, яке підпорядковувалось обласній державній адміністрації за принципом подвійного підпорядкування. / Ф. Р-3882, оп. 3, с. 413, а. 11/.
Законом України „Про судоустрій України” в ред. від 24.02.1994р. передбачалось, що судді районних (міських) судів обираються відповідно Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів строком на десять років. Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, обираються на п'ять років. Голова районного (міського) суду і його заступник з числа обраних суддів затверджуються відповідно Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів за спільним поданням Голови Верховного Суду Республіки Крим та Міністра юстиції Республіки Крим, голови обласного, Київського та Севастопольського міських судів і начальника управління юстиції обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
З прийняттям Конституції України 28 червня 1996 року та прийняттям змін до Закону України „Про судоустрій України” у редакції від 21.06.2001 року був встановлений порядок обрання (призначення) суддів місцевих судів. Зокрема, у ст. 22 зазначеного Закону передбачалось, що судді місцевих судів обираються Верховною Радою України безстроково у порядку, встановленому законом. Судді місцевих судів, які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються Президентом України строком на п'ять років у порядку, встановленому законом.
У зв’язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 16.05.2007р. у справі за конституційним поданням Вищої ради юстиції про офіційне тлумачення положення частини п'ятої статті 20 Закону України "Про судоустрій України" (справа про звільнення судді з адміністративної посади), яким дано роз’яснення щодо відсутності повноважень у Президента України на призначення суддів на адміністративні посади, повноваження щодо призначення суддів на адміністративні посади до врегулювання цього питання в законодавчому порядку на підставі Рішення Ради суддів України „Щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції та звільнення з цих посад” від 31.05.2007р. № 50 покладено на Раду суддів України.
Початок дев’яностих років минулого століття характеризується новими підходами до проблем законності, правопорядку, охорони і захисту прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
З липня 1993 року штат суду збільшено на одну одиницю. Штат суду складав: 2 судді, 2 секретаря судового засідання, судовий виконавець, судовий розпорядник, старший секретар, кур’єр-прибиральниця, робітник по обслуговуванню приміщень. У 1998 році посаду судового розпорядника скорочено, а введена додаткова посада секретаря суду. З 2001 року штат суду розширено, до нього включено посаду консультанта.
Законом України «Про судоустрій України» до системи судів загальної юрисдикції віднесено місцеві загальні суди. Місцевими загальними судами визначені районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.
Указом Президента України №641/2001 від 20.08.2001 «Про мережу та кількісний склад суддів місцевих судів» було затверджено мережу та кількісний склад суддів місцевих судів України (в тому числі й Недригайлівський районний суд Сумської області). Даний указ визнано таким, що втратив чинність Указ Президента України № 76/1996 від 22.01.1996 «Про затвердження мережі та кількісного складу суддів районних (міських) судів України».
Указом Президента України від 29.08.2002 р. № 780/2002 була створена Державна судова адміністрація України, до основних завдань якої віднесено участь у межах своїх повноважень у формуванні судів та удосконаленні їх організаційного забезпечення, а також відповідно до Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого Постановою КМУ від 14.01.2009р. № 14, щодо повноважень Державної судової адміністрації України – вивчення практики організації діяльності судів. Відповідно суди було відділено від Міністерства юстиції та судові виконавці вийшли з складу суду. З 7 липня 2010р. відповідно до ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» державна судова адміністрація України здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень установлених законом.
З початку 2003 року штатний розпис включав: 3 судді, 3 помічники судді, 3 секретарі судового засідання, консультант, старший секретар, 2 секретарі суду, кур’єр-прибиральниця.
Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 року № 486-р «Про граничну чисельність працівників апарату апеляційних та місцевих загальних судів», розробленого на виконання положень Законів України «Про судоустрій України», «Про доступ до судових рішень», вимог процесуального законодавства, наказу ДСА України від 23 жовтня 2010 року № 672/к «Про граничну чисельність працівників апарату апеляційних та місцевих загальних судів» з 01 січня 2008 року до штатних розписів суду введено посади керівника апарату суду, консультантів та головного спеціаліста з інформаційних технологій.
29 січня 2008 року наказом голови суду №5 від 29.01.2008 року призначений керівником апарату суду та очолював колектив працівників Недригайлівського районного суду Сумської області Терещенко С.М.
З серпня 2010 року суд працює на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VІ.
Відповідно до вище вказаного закону, коло повноважень керівника апарату суду суттєво розширено: керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, яка введена в дію з 01 січня 2011 року відповідно до розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону.
Керівник апарату суду та його заступник призначаються на посаду та звільняються з посад начальником відповідного територіального управління ДСА України за поданням голови суду.
Керівник апарату суду призначає та звільняє з посад працівників апарату, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» за головою суду закріплена представницька, адміністративна та контрольна функції.
За цей час суддями Недригайлівського суду були:

Яковенко (ініціали не розшифровані) -1946р.
Коломієць (ініціали не розшифровані) – 1946 р.
Проскочило (ініціали не розшифровані) -1946р.-1948р.
Вікторенко (ініціали не розшифровані) -1946р.
Бей (ініціали не розшифровані) -1948р.
Качур (ініціали не розшифровані) -1949р.
Сокрута (ініціали не розшифровані) -1950р.
Анцибор (ініціали не розшифровані) -1950р.
Кабардинська (ініціали не розшифровані) – 1950р.-1955р.
Гальченко (ініціали не розшифровані) – 1951р.-1961р.
Тимченко (ініціали не розшифровані) -1953р.
Фесенко (ініціали не розшифровані) – 1956р.-1958р.
Костенко (ініціали не розшифровані) -1958 р.
Висєканцев П.О. з 14.03.1965-19.06.1987р.
Рибалко В.Г. з 19.06.1987-15.05.1995р.
Борсай В.М. з 29.04.1993-12.05.2008р.
Жмурченко В.Д. з 16.01.2002 по теперішній час
Захарченко О.П. з 24.10.2006-04.10.2010р.
Бібік О.В. з 02.06.2010 – 30.07.2012р.