Невиконання рішення суду протягом тривалого часу є порушенням права на справедливий судовий розгляд, яке перебачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Невиконання рішення суду протягом тривалого часу є порушенням права на справедливий судовий розгляд, яке перебачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 19 вересня 2018 року в результаті перегляду постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області, прийнятої у справі № 350/1325/17-ц (касаційне провадження № 6135462св18).

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд, яке  визначено в ст. 6 Конвенції  та  однією з процесуальних гарантій доступу до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі «Войтенко проти України»).

У зв’язку з тривалим невиконанням рішення суду через неправомірну бездіяльність державного виконавця та недоведеністю ним здійснення ефективних заходів, спрямованих на результат, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про наявність підстав для залишення без змін ухвали суду першої інстанції про задоволення скарги стягувача та зобов’язання державного виконавця невідкладно провести виконавчі дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» з примусового виконання виконавчого листа, виданого у 2006 році.

З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням
http://reyestr.court.gov.ua/Review/76614795 .